top of page

БАТЬКИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ І РОЗВИТОК ДІТЕЙ,

а тому зобов'язані забезпечувати відвідування учнями уроків у навчальних закладах:

І. Згідно Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

ІІ. Згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України:

- Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 ІІІ. Згідно Кримінального кодексу України злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

IV. Згідно Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Положення про загальноосвітній навчальний заклад у разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, загальноосвітній навчальний заклад може порушувати клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.
 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!
 

Питання відвідування учнями школи є сьогодні надзвичайно важливим, тому нагадуємо, що згідно з Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 646, рішення колегії Головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 25.09.2012 (протокол № 4), наказу головного управління освіти і науки Київської облдержадміністрації від 28.09.2012 № 295 «Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2000 №646 «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку»:

1) Відсутність без поважних причин вважається прогулом і може бути підставою для припинення навчання учня в школі.

2) Учні, які тимчасово не відвідували загальноосвітній заклад, подають медичну довідку чи письмове пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності на уроках, які зберігаються в особовій справі учня протягом навчального року.

3) Відсутність через поважні причини має бути підтверджена усно (батьки мають зателефонувати до школи не пізніше початку 1-го уроку, а надалі – надати документ, що підтверджує причину пропуску).

4) У випадку запланованої тривалої відсутності (більше 2-х днів) батьки учня мають заздалегідь надати адміністрації заяву з визначенням терміну та причини відсутності, до якої додаються копії документів – путівки, авіаквитків тощо.

5) У випадку пропуску занять протягом 2 і більше днів учень допускається до занять лише за наявності медичної довідки, що посвідчує стан здоров’я учня.

6) Факт запізнення та довчасного закінчення занять (наприклад, через призначене на певний час відвідування лікаря) також має супроводжуватись запискою батьків (заздалегідь)

7) У випадку відсутності учнів у школі понад 10 днів без поважної причини надсилаються акти про відсутність учнів у школі понад 10 днів до районного відділу освіти та клопотання щодо проведення профілактичної роботи з сім’ями до районної соціальної служби та подання про притягнення батьків до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства України до Путильського ВП .

8) Поважними причинами відсутності учня в школі вважаються:

·         Хвороба.

·         Призначений візит до лікаря.

·         Смерть близьких родичів.

·         Участь в організованих школою заходах впродовж навчального часу.

·         Непередбачена ситуація, що виходить за межі учнівського та батьківського контролю, яка створює перешкоди для прибуття і занять у школі.

·         Сімейна подорож, якщо батьки заздалегідь узгодили її з адміністрацією, написавши заяву.
 

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

  • перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

  • під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

  • після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

 

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

 

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

  • привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

  • виховувати слухняність, пошану до дорослих;

  • заохочувати висловлювати прохання;

  • навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

 

Правила та рекомендації  батькам щодо організації навчання в Яблуницькій гімназії під час карантинного періоду.


1.Перше вересня буде в новому форматі, лінійки не буде, а буде зустріч вчителя і учнів, на дистанції від інших класів.
2.Вхід в школу батьків, бабусь, дідусів з початком навчального року суворо заборонено.
3.В школу заходять тільки учні, вчителі та персонал школи.
4.При вході в школу або в класі обробляти руки антисептиком.
5.Під час перерв всі учні повинні ходити в масках, на уроках маски дозволяється знімати. Зміна масок кожні три години. Тому запасайтеся масками! Якщо у дітей будуть маски багаторазового використання, то обов'язково мати герметичний пакетик (zip - пакет, або папка на кнопці) один для використаної маски, інший для нової чи запасної. Для запасної одноразової маски також повинен бути пакетик. Для використаних одноразових масок в школі розміщено спеціальні урни.
6.Вчителям, персоналу та учням щоранку будуть проводити температурний скринінг.
7.За умови поганого самопочуття учень повинен повідомити про свій стан здоров'я класного керівника або вчителя предметника у якого урок.
8. Ви, як батьки, зі свого боку: перед виходом із дому проведіть термометрію у дитини, оцініть стан здоров'я дитини та стан здоров'я самого себе ні в якому разі не відпускайте дітей до школи з температурою, сильним головним болем, нежиттєм чи кашлем. Тобто будь - які ознаки ГРВІ і ви залишаєте дитину вдома!!!
9.Пам'ятайте про власну персональну відповідальність за правдивість інформації про стан здоров'я дитини.
10.Навчання буде в одному класі, переходити в інший кабінет будуть лише на деякі предмети типу  інформатики.
11.Забезпечення питного режиму в школі не буде, тому кожен має мати обов'язково свою пляшечку з водою.
12.Для кожного класу в школі створено схему руху лише  по розмітці, по всій школі ходити не дозволяється.
13.Для того, щоб поїсти в їдальні для молодших та старших класів відведені окремі перерви.
14.Учням, які підвозяться до закладу освіти, вхід до салону автотранспорту при наявності засобів індивідуального захисту (респіратора або захисної маски)

Вітаємо з Днем матері!

У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замайориться земля, теплий весняний вітер приносить до нас свято — День матері.
Любов матері – основа і джерело життя. У цілому світі мірою гідності людини вважається її вдячність матері за життя, за всі її старання, за виховання дітей і за самопожертву.

Поради батькам під час війни
 

ЮНІСЕФ створив брошуру з важливою інформацією для батьків, які переживають війну разом зі своїми дітьми, в тому числі й для тих, хто втікає із зони бойових дій з дітьми

У брошурі ви знайдете корисні контакти та необхідну інформацію (основні правила безпеки, гігієни, харчування, щеплення, психологічної підтримки).

Відповіді на питання, які наразі є найбільш актуальними, зібрано в одному матеріалі, який підготували  ЮНІСЕФ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
 

Звернення до батьків

* Не залишайте дітей без нагляду під час сигналу  "Повітряна тривога"!

* Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки!

* Виховуйте у дітей навички  безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність  під час  війни.

* Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми.

* Пам'ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

     Пам'ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ

   Україна живе у стані війни.  У зв’язку з цим у дорослих виникає питання, як говорити з дітьми на тему війни та й взагалі, чи говорити про це. Психологи запевняють, що говорити про те, що відбувається, з дітьми треба. По-перше, тому що питання, які стосуються життя і смерті, добра і зла, вимагають роз’яснення та підтримки з боку значущого дорослого. По-друге, для того, щоб дитина розуміла, що відбувається і чому звичний життєвий уклад змінився. А по-третє, якщо дитина не почує від дорослих чітких відповідей, вона почне шукати рішення самостійно. І тут вже може нафантазувати все, що завгодно. Внаслідок цього нерідко розвиваються різноманітні фобії.  

 Як реагувати на розмови дитини про війну?

Дії можуть бути такі:

  • запропонувати подивитися один одному в очі, адже коли ми дивимося в очі іншій людині, це дає більше відчуття безпеки та близькості;

  • можна запропонувати сказати одне одному слова підтримки чи просто якесь вітання;

  • можемо сказати: «Зараз ми всі переживаємо жахливо складний досвід. Але я так рада бачити тебе. І це означає, що ми справляємося, ми сильні»;

  • запропонувати дитині поділитися тим, що їй допомагає вистояти й справитися, поділитися зі своїм досвідом.

  • Після цього можна запропонувати дитині будь-яку дихальну практику.

    Як відповідати на дитячі питання під час війни?

    Чому ти плачеш? – Я сумую, бо декому з вояків, які за нас б’ються, зараз боляче. 

    Говоріть якомога простіше. Пам’ятайте, що дитина збентежиться, якщо побачить, що ви засмучені чи шоковані через жахливі причини, яких вона не здатна зрозуміти. Намагайтесь не виявляти надміру слабкості при дітях!   

    Чому люди помирають? – Більшість дитячих реакцій на новини складаються із здогадок. Дитина ще не має достатньо досвіду, щоб зрозуміти взаємозв’язок, очевидний для дорослих. Питання «Що?» породжує безліч питань «Чому?», наприклад, «Чому солдати помирають? Чому на нас напала інша країна?». Намагайтесь відповідати чесно і якомога коротше: «Солдати помирають, бо їх поранив ворог. Люди воюють, аби захистити свою країну. На нас напали, бо хочуть захопити нашу землю». Пам’ятайте, що говорити слід якомога простіше.

    Мій тато теж загине? – На подібні питання відповідати важко, особливо якщо батько (чи інший родич) – військовий, медик чи волонтер (або перебуває далеко у небезпечній зоні). Не варто піддаватися бажанню сказати звичне й заспокійливе: «Ні, не загине». Зрештою, чи ми самі у цьому певні? А діти дуже чутливі до неправди. Тому варто сказати щось на кшталт: «Ти хвилюєшся, адже тато зараз допомагає відвойовувати країну, так? Ми всі хвилюємося. Але він не сам. Поруч із ним багато чоловіків та жінок, чия робота – захищати один одного. Ми сподіваємося, що він скоро повернеться. Але зараз має справи».

    Навіщо нам їхати з дому? – Іноді порушення звичного життя сприймається дітьми дуже болісно. Переїзд, особливо раптовий, може викликати надмірне занепокоєння. У такому випадку можна сказати: «Ми їдемо, аби опинитися далеко-далеко від небезпеки. Подорож може бути нелегкою. Зрештою ми повернемося. Або у нас буде новий дім, більший та кращий».

    Збірка. Поради батькам під час війни.

    Збірка. Як допомогти внутрішньо-переміщеним дорослим та дітям. 

    Корисні посилання

    bottom of page