Полотна відрізок, береги віночки...

В кольорах веселки в жінки на плечах

Мальви, чорнобривці, братки і дзвіночки -

Стільки барв і світла, аж ряснить в очах,

Та жіноча хустка вроди берегиня,

По куточках рідний калиновий цвіт,

В ній вкраїнка кожна гордая княгиня,

Що красою здавна славна на весь світ.

Хустка українська в квітах клаптик гаю,

Мов плахтинка неба, літа світ-розвій,

В ній і свято, й ніжність, сила мого краю,

В ній і віра наша, і розкрилля мрій.

Є в мого народу доля особлива,

Та простенька хустка диво з торочками,

Ще з часів тих давніх роду оберіг,

У квітках вишнева, що носила мама,

Що додому звала кожен раз з доріг.

Мов тернова хустка з пам'яті долонь.

Йди у світ, вкраїнко, горда і щаслива,

Величчю любові погаси вогонь.

Пропаде хай сила, що несе розруху,

Що в танку кривавім забира синів,

Дай нам, Боже, волі, дай нам сили духу,

Щоб дійти до світлих переможних днів.

Марія Деленко

https://www.youtube.com/watch?v=2Ww3vsr-a4I