Сьогодні наша шкільна родина схиляє голови у День пам’яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років. Це одна з найтрагічніших сторінок історії України, сторінка, яку довгі десятиліття намагалися приховати. Мільйони людей загинули від штучного голоду, створеного тоталітарним радянським режимом. Загинули не через неврожай чи стихію, а тому, що в українського народу хотіли відібрати свободу, голос, право бути собою.

Сьогодні ми згадуємо всіх, хто не пережив тих страшних років: дітей, учителів, батьків, цілі родини та села, яких більше немає на карті.

Ми пам’ятаємо тих, хто пережив Голодомор і проніс біль через усе своє життя.

Ми говоримо про це з нашими учнями, бо пам’ять - це не лише історія, це урок, який навчає нас цінувати життя, людяність та свободу.

Школа - це місце, де формується свідомість і відповідальність. Тому сьогодні ми вчимося не забувати й передавати правду наступним поколінням.

Запалімо свічку пам’яті

За мільйони невинних життів

За право жити на своїй землі

За Україну, яка пам’ятає

Пам’ятаємо! Єднаємось! Ніколи не забудемо