Прощавай, початкова школо!

У цю травневу світлу днину

Зійшлася дружно наша класна родина.

Прощальна зустріч зібрала всіх нас,

Проводжаєм дітей ми у 5 клас.

Усе в житті буває вперше. Уперше тягнеться до сонця стебельце, щоб згодом порадувати нас хлібною зерниною, уперше народжується дитина, щоб продовжити родовід, уперше ми приходимо до школи.

Все має свій початок і кінець. Як одна прекрасна мить пролетіли чотири роки навчання в початковій школі. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак, сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.

Цей день незвичайний та особливий. Незвичайний, бо на прощальну класну годину зібралися четвертокласники, батьки, бабусі та перша вчителька О.М.Коман. А особливий, бо зустріч тривожна, оскільки в країні війна.

Є про що згадати… З якою цікавістю світилися дитячі оченята, коли відгадували, кого з учнів класу можна назвати «ходячою енциклопедією», зіркою «Тік - Току», «нерозлийводою», чи хто сказав, що 10+0 буде «нульнадцять».

Активними були не тільки діти, а й батьки, бабусі. Особливо запам’яталися інтерактивні вправи «Який наш клас?», «Зірочки мрій», «Капсула часу», «Карта бажань Україні». Родзинка зустрічі - вірш-посвята четвертокласникам (у вигляді презентації) та сюрприз «Сердечка-передбачення» від першої вчительки.

За традицією учнів нагороджено грамотами та присвоєно звання містер «Читання» (Пилипко М.), «Логіка» (Безиль О.), «Працелюбність» (Дутка Я), «Спорт» (Несторук Н.), міс «Каліграфія» (Михайлюк Р.), «Арифметика» (Урбан С.), «Точність» (Тищенко М.), «Виразність» (Аннич С.), «Артистичність» (Кочерган І.), «Творчість» (Шкеул А.), «Спорт» (Дмитроняк С.). А також вручено ордени «правої руки», «людини-запальнички», «зеленого долара», «справжнього мачо», «ZOOM активістки, «двигуна компанії», «діючого вулкана».

Слова щирої подяки адресовано батькам та бабусям Генкул Т.Д. та Урбан О.В. Їх нагороджено листами подяки «Батьківська слава» та «Бабусина опіка».

Година спілкування закінчилася. А зустріч продовжилася у святково прикрашеному залі. Тут лунали щирі слова подяки, декламувалися вірші, розігрувалися сценки. Веселі пісні та запальні танці під керівництвом вчителя музичного мистецтва Мартинюк Л.І. піднесли настрій гостям, на мить допомогли відволіктися від проблем сьогодення.

Свято закінчилося. А дитинство відлетіло, як ті повітряні кульки.

Мирного, щасливого та успішного майбутнього, вам, майбутні п’ятикласники!